Чия провина, що людина вмерла?
Хто вбивця, суд кому, кого карати?
І чи вона хотіла б правду знати
Про особисті мученицькі терни?

Чи краще їй, щоб пам’ять відібрало,
Щоб з глузду геть зійшла і не платила борг?
Бо враз фальшивим став весь людський торг -
Промінням вічності відкинуте забрало.

А світ позує у кривих дзеркалах,
Шукає вбивць. І суд кому, кого карати?
Знайшли. Всевишнього на страту!
Людина ж праведна в кривих дзеркалах!