Позаду стежка поколінь
Тобі протоптана з Харрану
В намети віщого Аврама
Пророчим духом сновидінь.
Попереду лежить земля
Небачена і ще незнана.
Та світить дух тобі Харрана,
Веде в некошені поля.
Там людський кінь ще не іржав,
Їх Божий ангел тобі сіяв,
Ти виріс, й дух тобі навіяв,
Щоб ти прийшов і їх пожав.
Тут вже не треба кочувать
(Пасти на місці стадо треба)
Та слухати у праці небо
Й Творця невпинно прославлять!
Тут тиша, спокій, день святий,
А ніч гартує в тілі силу,
Ти спи і слухай пісню, сину,
Щоб ранок міг в тобі зійти.
Ти скосиш геть усі лани,
Що сіяв Бог тобі віками,
А потім ночі вже не стане -
А тільки світло і сини!