В кривих дзеркалах

Для мене світ, немов в кривих дзеркалах,
Потворно викрививсь у безлічі картин.
І ріже очі невідомий, хижий спалах,
Немов кричить, що світу я не син.

Чужим йому я став, мене не хоче
Приймать спотворений в домівку світ…
Я хочу дня, але навколо ночі
І сяйво їх, немов холодний лід, -

Немає більше і страшніше лиха,
Коли ти серцем бачиш, пізнаєш,
Що в світі гроші правлять, жадність, пиха
В той час, як ницим душу віддаєш.

Розбити б вщент криві оті дзеркала…
Та доки погляд хіті в людях є,
Куватимуть мечі, а не орала
І кожен боронитиме своє.

Бреурош Володимир
2011-01-03