Надворі весна заплітає життя,
Квітневим ансамблем співає,
Небесними водами змито сміття,
Все світлою радістю грає.

Травневе тепло ніжно всіх обійма,
Ясніє земля, веселиться.
Позаду ненависті люта зима
І я до Христа притулився.

Завмерли врочисті природи світи,
В святковії шати одіті,
Готові єством до Творця підійти,
Христа воскресіння зустріти.

І в тиші врочистого Божого дня
Враз пісню весни обриває…
Людей розговілих п’яна гульня -
Христа у собі розпинає.

І все оскверняється знову і враз,
Над святістю Бога сміється,
Ісуса укотре сквернять напоказ,
Весь світ потемнів і здається:

Це Бахуса спільники йдуть до мети,
Йому догоджають по вінця,
Щоб знову на страту Христа повести,
А потім ще раз розговіться…