Твій світ я ще не бачив,
Пісень його не чув.
Чи зорепадом плаче?
Чи в спокої заснув?
Улігся снігом білим?
Вінок з ромашки плів?
Побачу лиш на ділі
Без зайвих-зайвих слів!
Що час йому шепоче?
Чи може вже сурмить?
Що бачать твої очі,
Коли важлива мить?
Чи є стіна, щоб спертись,
Дорога для ходи,
Після падіння – звестись
Бажання назавжди?
Чим зможу – тим поможу –
Без плати і умов.
Бо світ душі тривожить
Мого Творця любов!