Приходить час випробувань весни моєї.
Що там цвіло, на дереві єства мого?
Що зріло літечком із вродою камеї,
Горіло барвами, немов палав вогонь?

А квітло ж юності колись обличчя -
Співало день і ніч Творцю хвалу,
Неначе ранок щастя світу зичив,
І я духовності підкорював скалу!

Приходить час мого випробування:
Яке насіння в серці – той і смак.
Скуштує Бог і скаже без вагання -
Гірке в мені чи там любові знак!