Люблю, проснувшись ранком чистим,
Як зірка вранішня горить,
Почути пісню дум врочистих,
Прославить віршем тиху мить,

Хвалу воздать Творцю натхнення,
Напившись від Його роси,
Прозоре привітати вчення,
Осанну дню проголосить!

Я день люблю, я день люблю,
Та надихаюсь сяйвом ночі,
А вранці Господа хвалю
За світло, яке бачать очі.

Люблю зорі сказати: «Здравствуй!»,
Як спалахне на схилі дня.
У відповідь почути майстра,
Якому зірка та рідня,

І привітати Божу душу,
Ходу Творця в вечірню мить,
За нею в сни пророчі рушить,
Вечерю з Духом розділить.

Я ніч люблю, я ніч люблю,
Її Творця душевний спокій,
А вранці Господа хвалю
За сон цілющий і глибокий.

Люблю я день, люблю я ніч,
Бо головне - і тьма, і світло,
І суть Творця без протиріч,
З якої все життя розквітло.