Як бідно й гірко йти без Бога,
Без світла вічності в очах,
І об каміння бити ноги
Та плутатись в простих речах.

І де кінець кінців не знати,
І собівартості мети,
Коли довкіл зневаги грати
Й зневіри крик до хрипоти.

Не в змозі вірний крок зробити,
Коли на вибір треба стать,
О душе! Бога стань молити,
Що на хресті умів прощать.

І каяння свого промови
У справи добрі одягни.
До них Господнє зійде слово
Й офірі серця дасть ваги.