Пішов на захід день… Калейдоскопи.
Життя космічну швидкість не спинить.
Шляхи замерехтіли, барви, стопи…
А обрій лиш надіями синить.

Межа горизонтальна серце кличе
Цнотливістю непізнанних шляхів…
Та правило одне за вік я вивчив,
Як серпень у душі замерехтів:

Не треба серцю бігти за очима -
Не вгнатися за поглядом ногам.
Бо за межею доля невмолима:

Там жертву варять ідольським богам…
Що Богом правди не відкрито нам,
То все утроба зла і невситима.