Ще трішки поживемо на Землі
Та й підемо у вічну неминучість.
І сутність, яку Бог нам повелів,
Покаже кожному діла його і участь.

Прийде хтось радісним –
зустріне його сум,
А хтось заплаканим –
та витруть йому сльози.
Хтось брат життю,
хтось костомасі кум –
Усе написано в його буттєвій прозі.

І всепророцький запитає Дух:
«Навіщо ви стежки земні топтали,
Продовжуючи волі злої рух,

Невинні сльози нащо проливали?..».
Побачить хтось, як промінь Божий тух
І темряви безмежної навали.