Лиш Ти і я…
Ми вирішить цю справу в змозі.
Я десь відстав, а Ти пішов вперед.
Я десь упав, забився на дорозі…
Ти все те знав, та віщував мій злет.

Я розумів, на самому початку:
Твій вимір, шлях і напрямок ходи
Не кожному по силі без остатку…
Та все ж, Христе, веди мене, веди.

Людинолюбець вічності, Великий,
В короні величі із милості, постій!
В пустелі незнайомій мені й дикій
Не полишай мене, увагою зігрій.

Я тим теплом у холоді пустельнім
Над спотикання каменем здіймусь.
Я не з багатих, Боже, я із черні,
Не на багатство світу я молюсь.

Я полечу, окрилений вітанням
Святих джерел Твоєї доброти…
Твоя увага - зірка Моя рання…
До згоди ми дійдемо - я і Ти.