Мій дім – це вічність. Я – не сирота.
І хай не кажуть, що коріння не залишив.
Я лиш поетів тих не привітав,
Які таланти лицемірством нищать.

Ніколи заздрощам в житті не догоджав,
Тим більше, не жалів їх лжепророків.
І краще б я ніколи їх не знав –
Поетів, повних помислів жорстоких.

Свій рід, Вітчизну-небо не продав
І серце шелягом холуйським не споганив.
Я рідну сторону до Бога навертав,
Аби народ мій час свій не проґавив.