Я оспіваю Тебе, Боже!
Прославлю віршем на весь світ,
Твій дух, лице Твоє пригоже,
Твій весь благословенний рід,
Твою любов – розумну, вічну,
Яка не зраджує й на мить,
Терпіння вдачу довговічну
І сонце правди, що горить,

Твою прославлю душу щиру
І мудрість дивну в простоті,
Твій поклик до святого миру
І подвиг віри в самоті.
Прославлю милосердя з неба, –
Ніхто такого ще не мав! -
Мені Тебе прославить треба -
Ця - найважливіша зі справ!

Бо що іще я, Боже, можу
В полоні вічного життя?
Я віршем путь збудую гожу
Ще для чийогось каяття.
Нехай прийдуть, нехай скуштують,
Як благ Ти, Боже, для дітей,
А потім шлях Христа шанують –
Один на всі шляхи смертей.