Якби не Бог, то правда не зійшла б,
Немов та зіронька у темряві підступній,
Ще вчора грішник ти і забаганок раб,
Невігластва продукт, а може і відступник.

А вже сьогодні, світлом перемитий,
Ідеш упевнено і прямо по життю –
Від тої зірки ти узнав, що треба жити,
Віддав свідомість у дарунок каяттю.

Сьогодні вільний, впевнений, свідомий,
Святої віри сповнений в собі…
Аби не Бог, ти небу невідомий
Непрощеним помер би у ганьбі.